Історія Центру
alt
В далекому 1946 році, 23 листопада, у м. Дніпропетровську була створена обласна дитяча екскурсійно-туристична станція, правонаступником якої зараз є дитячо-юнацький центр міжнародного співробітництва. Поява такої організації на базі обласного відділу народної освіти була не випадкова. У радянські часи надавалось належної уваги розвитку дитячого туризму, навчально-виховному процесі велику роль відігравали пізнавальні загальноосвітні краєзнавчі екскурсії та подорожі. Основна їх мета полягала в загальному знайомстві з історією, географічним положенням, природними особливостями рідного краю, визначними пам'ятниками міст і сіл.
 

Ще у жовтні 1930 року було офіційно затверджено Статут Центральної дитячої екскурсійної станції Народного Комісаріату освіти та Центрального Бюро Комуністичного Руху ЦК ЛКСМ України. Основне спрямування роботи якої полягало в керуванні через місцеві дитячі екскурсійні бази організацією дитячих екскурсій, подорожей по Україні і Радянському союзу. Дві екскурсійні бази діяли і в Дніпропетровську. Одна, більш упоряджена, займала окремий будинок по вул. Ворошилова, 25; друга працювала в трудшколі № 1 по пр. К.Маркса, 6. На всій Україні, в тому числі на Дніпропетровщині, загальноосвітні школи почали активно впроваджувати туристичні походи і екскурсії для підвищування ефективності педагогічного процесу. Екскурсія "оживляла" викладання, робила учнівське життя різноманітним, залишала в душах учнів яскравий слід і збуджувала їх цікавість та інтерес до предмету. Добре організована робота під час екскурсій сприяла накопиченню матеріалу для поглиблення знань із багатьох шкільних предметів: історії, географії, біології, фізики, хімії. Під час екскурсій учні перевіряли окремі наукові твердження на матеріалі рідного краю. Вони спостерігали, збирали та систематизували досліджені факти, робили потрібні висновки. У школах Дніпропетровщини працювали краєзнавчо-екскурсійні гуртки. Кожна подорож і екскурсії надавали гуртківцям багатий матеріал для краєзнавчої роботи, але єдиного центру в області, який би керував всією туристично-екскурсійною діяльністю серед школярів не було.

 

З початком Великої Вітчизняної війни і тимчасової нацистської окупації Дніпропетровської області туристично-екскурсійна робота була зовсім припинена. Наша область, як і Украйна, дуже постраждала в період війни, але не вважаючи на це, у важкому і голодному 1946 році все ж таки була організована обласна дитяча туристсько-екскурсійна станція, яка не маючи свого приміщення, розмістилася в одній з кімнат облвно по вул. Ульянівській, 4. З початку її штат складався з 5 працівників, з яких 3 були педагогами. З перших днів станція почала активно діяти. Як свідчить звіт 1947 р. в перший рік свого існування на станції було проведено 204 екскурсії більш ніж з трьома тисячами учнів по історичним містам Дніпропетровська. Працівники станції відвідали 14 міст і районів області, де надали консультації з проведення туристсько-екскурсійної роботи серед школярів.

 

З виходом постанови ЦК ВЛКСМ від 29 березня 1950 року "Про участь комсомольських організацій у підготовці й проведенні літнього спортивного сезону 1950 року" туристична діяльність була названа однією з найважливіших видів освітньої роботи серед молоді, все це візувало роботу самої станції. Згідно доповіді директора облДЕТС І. П. Палагути  у 1950 р.  Було розроблено і проведено 20 екскурсійно-туристичних маршрутів, в яких приймало участь140 тисяч 962 учня, прочитано більше 50 лекцій серед вчителів та вихователів, систематично проводилися семінари і консультації з керівниками екскурсійно-туристичних загонів. Маршрути за тематикою екскурсій і походів ріднокраєм носили комплексний краєзнавчий характер, Наприклад, учні СШ №85 м. Дніпропетровська здійснили велопробіг за маршрутом Дніпропетровськ - Запоріжжя, в ході якого вивчали історію козацтва, учні СШ № 53 проїхали велосипедами до заповідника Асканія-Нова, де ознайомилися з рослинним та тварині світом. Учні СШ № 47 м. Кривого Рога провели похід вдовж річки Інгулець, в ході якого склали карту маршруту, зібрали колекцію мінералів та гербарії. 25-27 липня 1950 року на і облДЕТС пройшов другий обласний зліт юних мандрівників, на якому були присутні 195 делегатів. До участі в його роботі крім учнів та вчителів були залучені наукові співробітники державного університету, гірничого інституту, гідрометбюро, інституту підвищення кваліфікації вчителів. На зльоті діяли три секції: історична, географічна, біологічна, на яких обговорювали питання методики вивчення історії краю, охорони історичних пам'ятників, клімату Дніпропетровської області і організації спостереження за погодою, охорони природи, метод збору колекцій та гербаріїв. У подальшому зльоти юних мандрівників стали систематичними.

 

50-ті роки для дитячо-юнацького туризму в нашій області були періодом його масового розповсюдження та розвитку. В цей час здійснювалася велика кількість екскурсій та походів рідким краєм з історії, географії, природознавства, почали виникати профільні туристичні табори і бази, які обслуговували не тільки екскурсантів з Дніпропетровської області, а й з інших областей України, Росії, Білорусії. При станції почали діяти краєзнавчі гуртки історичні географічного, туристичного спрямування, які вивчали історію населених пунктів, гирла річок Дніпра й Самари, збирали колекції фрагментів посуду епохи неоліту, бронзи, корисні копалини, знайомилися з природними явищами, проводили орієнтування на місцевості, вивчали флору і фауну рідного краю. В 1950 році при станції з'явився гурток юних альпіністів, в якому набували теоретичні знання і практичні навички 35 учнів 6-8 класів, а кращі з направлялися у Всеукраїнський табір юних альпіністів в Адил-Су у Кабардино-Балкарії. Під керівництвом облДЕТС туристсько-екскурсійна робота набула масовості, встановився тісний зв'язок з науково-дослідними установами і інститутами, які допомогли краєзнавчим гурткам. Робота гуртків стала систематичною і продуманою, чітко визначалися мета туристичного походу, конкретні завдання кожного члену загону.

 

У 1960 році Міністерство освіти СРСР затвердило "Положення про обласні, районні, республіканські дитячі екскурсійно-туристичні станції", яким були визначені мета, завдання та сфера їх діяльності. Виходячи з цього, на облДЕТС покладався обов'язок разом з інститутом удосконалення кваліфікації вчителів, палацом та будинками піонерів проводити семінари підготовку турорганізаторів, наради, навчальні походи, конференції, консультації піонервожатих, вчителів, керівників туристсько-краєзнавчих гуртків. Все це в повній мірі найшло відображення в діяльності облДЕТС в 60-ті - 70-ті роки. Згідно звітних доповідей директора І.І.Крижанівського в ці роки було відкрито обласну туристичну базу на 120 місць на березі Дніпра та тимчасові табори в Царичанському районі, містах Дніпродзержинську, Новомосковську, Нікополі, Кривому Розі, у СШ №6, 10, 57, 66, 81 м. Дніпропетровська, розпочав роботу обласний туристичний табір на три зміни, відкрилися філіали обласної турбази у містах Києві та Севастополі, проводилися змагання з туристичного багатоборства між гуртківцями облДЕТС, практичні заняття та змагання з туризму на обласних зльотах туристів-краєзнавців зі здачею норм на значки "Турист СРСР" та "Юний турист", проводилася відправка кращих туристів-краєзнавців до республіканських туртаборів в Сваляву, Маріуполь, Адин-Су. Разом з інститутом удосконалення кваліфікації вчителів пройшов зліт юних істориків-краєзнавців, семінарі обміну досвідом краєзнавчо-туристичної роботи в області, наради з Керівниками краєзнавчих гуртків, засідання ініціативної групи юних краєзнавців шкіл Дніпропетровська з питань організації очно-заочного клубу юних мандрівників, який розпочав роботу з 1963 року., проводилися громадянські огляди шкільних краєзнавчих музеїв, гуртків та експедицій загонів, була підтримана ініціатива Ленінградської облДЕТС, яка оголосила кожний третій вихідний день вересня вважати Днем туризму. В цей день в школах проводилися підсумки туристсько-краєзнавчої роботи, шкільні зльотах туристів-краєзнавців. 5 вересня 1964 р. пройшла перша обласна олімпіада юних географів-краєзнавців, в якій приймали участь 155 учнів. Ця  олімпіада набула широкої популярності серед учнів і вчителів географії, вона сприяла пожвавленню в школах роботи з вивчення учнями географії, зокрема географії рідного краю.

 

Наприкінці 60-х - початку 70-х років при облДЕТС працювало 16 гуртків, серед яких були: історико-археологічний, географічний, літературно-краєзнавчий, альпінізму, орієнтування, екскурсоводів, червоних слідопитів, інструкторів з туризму, які відвідували 270 учнів. В районі с.Орловщина Новомосковського району щорічно проходили обласні зльоти юних туристів-краєзнавців, на яких проводилися змагання з туристської техніки та орієнтування на місце­вості. Цей вид спорту набув великої популярності серед школярів. З року в рік зростала їх майстерність. Не випадково, що в 1972 році на республіканських змаганнях команда Дніпро­петровської області зайняла 3 місце. За підготовку команди та успіхи, яка вона досягла у спор­тивному орієнтуванні, облДЕТС, була нагороджена грамотою Міністерства освіти УРСР. Про­тягом кількох років юні спортсмени-орієнтувальники нашої області були чемпіонами України на Кубок Дніпра їм. О. Матросова.

 

6 березня 1972 року при облДЕТС була створена Рада сприяння, до якої увійшли 14 представників обласних громадських організацій і 38 - з районів і міст області. Щоквартально проходили засідання, на яких обговорювалися питання підвищення інтересу підростаючого покоління до туристських подорожей рідним краєм і країною, збільшенню кількості загонів учасників експедиції "Моя Батьківщина - СРСР", яка тривала понад 15 років з 1972 р. до 1987 р. Під час подорожей і екскурсій по маршрутах експедиції юні краєзнавці брали активну участь в пошукових експедиціях "Літопис Великої Вітчизняної", "Згадай усіх поіменно!", вахті Пам'яті.

 

У цей період облДЕТС налагодила тісний зв'язок з обласним правлінням Української спілки охорони пам'ятників історії та культури, трестом "Укргеологія", експедицією "Кривбасгеологія", обласною радою з туризму та екскурсій, обласною секцією спортивного орієнтування, з історичним музеєм ім. Д.І.Яворницького, облархівом, держуніверситетом, гірничим інститутом. Ці організації готували завдання експедиційним загонам по всім напрямкам туристсько-краєзнавчої роботи. Так, кафедри історії та географії ДДУ розробляли завдання юним краєзнавцям з історії і географії рідного краю. Трест "Укргеологія" підготував колекцію корисних копалин Дніпропетровщини для облДЕТС і карту їх знаходження. Все це сприяло зацікавленості учнів і вибору їх майбутньої професії. Наприклад, у СШ №25 м. Кривого Рогу у 1970 р. і був створений експедиційний загін "Юний геолог", члени якого за завданням експедиції "Кривбасгеологія" займалися вивченням мінеральних ресурсів Криворізького залізорудного басейну. За багато років існування школярами була проведена велика робота з вивчення корисних копалин, зібранні їх колекції. Взимку школярі займалися вивченням теоретичного матеріалу під керівництвом провідних інженерів-геологів, а влітку разом з пошуковим загоном Криворізької комплексної геологічної експедиції виходили в поле, допомагаючи дорослим у роботі. У 1975 р. загін "Юний геолог" став переможцем обласного зльоту юних туристів-краєзнавців, брав участь у Республіканському зльоті, де був нагороджений грамотою Міністерства освіти УРСР. У подальшому загін виступив з починанням систематично проводити зльоти юних геологів області, які сприяли професійній орієнтації школярів. Велика і багатогранна робота проводилася загонами юних географів. Багато шкіл виготовляли альбоми з гідрології, кліматичні карти області та окремих районів. Юними географами вивчалися природні умови, ґрунти, рослинний та тваринний світ Дніпропетровщини. Так, в СШ №34 м. Дніпропетровська займалися вивченням рельєфу та клімату свого краю, а загін географів СШ № 15 вивчав природні та економічні ресурси Царичанського району. Зібраний краєзнавцями матеріал широко використовувався вчителями на уроках географії, історії, біології. В середині 70-х років при облДЕТС працювало 30 туристсько-краєзнавчих гуртків, які відвідувало біля 500 учнів шкіл Дніпропетровська з них: 19 краєзнавчих, 7 - орієнтуванню на місцевості, 4 - туристської техніки. Школа юних екскурсоводів при облДЕТС налічувала 140 осіб, її відвідували учні СШ № 23,61,66,73,76 м. Дніпропетровська. Навчання у вищевказаних гуртках впливало на якість знань учнів і їх виховання. За активну участь в Республіканській експедиції "В країну знань" Дніпропетровська облДЕТС у 1975 році була відзначена першою премією і нагороджена Почесною грамотою ЦК ЛКСМУ і Міністерства освіти УРСР.

 

Значну роль у розвитку дитячо-юнацького туризму у 70-х - 80-х роках відіграло розроблене у 1977 році Міністерством освіти Радянського Союзу "Положення про республіканські, районні, обласні станції юних туристів". З цього року станція змінила свою назву, але як і раніше вона залишилася інструктивно-методичним та організаційним центром туристської, краєзнавчої та екскурсійної роботи зі школярами. Цьому сприяв відкритий у 1977 році методичний кабінет. Для пропаганди дитячого туризму станція використовувала обласну та районну пресу, радіо, телебачення. У 1981 році разом з обласною радою з туризму і міським клубом туристів був затверджений план засідань дитячого лекторію "Стежки романтиків", який в подальшому перейшов у цикл радіопередач. На телебаченні систематично проходили передачі "Телешкола юного туриста" та "Компас туриста", де виступали учасники цікавих заходів. З 1982 року при обласній станції юних туристів працювало бюро подорожей та екскурсій школярів, яке здійснювало екскурсійне обслуговування дітей та підлітків. При станції існували турбаза в м. Дніпропетровську на 1 800 місць, в м. Києві (влітку) на 900 місць і турбаза "Прут" в м. Яремча на 880 місць, де проходили навчально-тренувальні збори команд юних туристів. У 1983 р. в Дніпропетровській області на базі станції юних туристів розпочався експеримент з впровадження туристсько-краєзнавчої роботи в початкових класах 5 міських і з сільських шкіл. Малюки поєднували навчання з активним відпочинком, спостерігали за явишами природи, вели щоденники спостережень, це сприяло реалізації комплексного підходу виховному процесі, привчало їх любити рідний край. Набули популярності серед школярів масові походи на турелектричках "Усім класом в похід" та "Походи вихідного дня", де навчались основам туристських навичок.

 

В середині 80-х років Міністерство освіти СРСР запровадило в навчальні програми нову факультативну дисципліну "Туризм і краєзнавство". Станція юних туристів не залишилася в стороні від цього процесу. Співробітники станції в ряді шкіл проводили уроки з цієї дисципліни, а в СШ № 63 і 130 м. Дніпропетровська були відкриті кабінети туристсько-краєзнавчої роботи.

 

Наприкінці 80-х років при обласній станції юних туристів працювало 78 гуртків, які відвідувало 1107 школярів. Найбільшою популярністю користувалися гуртки: юних географів та істориків-краєзнавців, юних туристів, геологів, екскурсоводів, екологів, орієнтувальників. З цей час продовжувалися проводитися першості області з туризму серед учнів шкіл, інтернатів, туристичних клубів при ЖЕКах, обласні змагання юних геологів, навчально-тренувальні збори учнів у Криму, в Карпатах, розширювалася географія екскурсій, які проходили по багатьох республіках Радянського Союзу. Шкільні подорожі в повній мірі підтверджували слова теоретика екскурсійної справи професора Б. Райкова, який ще на початку 20 століття відмічав особливу яскравість і піднесеність відчуттів у подорожі, коли люди ставали веселішими, більш товариськими.

 

Підводячи підсумки цього періоду в діяльності Дніпропетровської обласної станції юних туристів треба наголосити, що держава не стояла осторонь від розвитку дитячого туризму, всіляко підтримувала його розвиток. На це виділялися певні кошти, фонди, матеріали, транспорт Розширенню масовості й доступності туристсько-екскурсійної діяльності учнівської молоді сприяла створена в країні структура управління дитячим туризмом та екскурсіями, яка на місці в повній мірі була представлена різноманітною роботою Дніпропетровської обласної станції юних туристів.

alt

alt

alt

alt

alt

 

 
Algebra Biologiya Literatura Geometriya Geografiya Obj Fizika Ekonomika Istoriya Astronomiya Informatika